Рօзвідка підтвердила після вчօрашнього “Лукашенко екстренօ пօпав у peaнiмaцiїю з діагнօзօм “oбաиpний iнфapkт”, 20 гeнepaлiв зaapeштoвaнi, Суpкօв пiд дօмaաнiм apeштօм”

Олександр Григорович Лукашенко (білор. Олександр Григорович Лукашенко; нар. 30 серпня 1954, Копись, Оршанський район, Вітебська область, Білоруська РСР, СРСР) — білоруський політичний, державний і військовий діяч. Фактично обіймає пост Президента Білорусії та Головнокомандувача Збройних Сил Білорусії з 20 липня 1994 року.

Лукашенко брав участь у президентських виборах 2001, 2006, 2010, 2015 та 2020 років. Результати виборів 2020 року спричинили масові акції протесту. Європейський союз, Канада, США, Великобританія, Україна та низка інших країн відмовилися визнавати Лукашенка легітимним президентом[6][7].

За посадою є головою Ради безпеки Білорусії. Президент Національного олімпійського комітету з 15 травня 1997 року до 26 лютого 2021 року. З 26 січня 2000 року (день набрання чинності Договором про створення Союзної держави) – голова Вищої державної ради Союзної держави.

Відомий своїми проросійськими поглядами[8][9].

Знаходиться на посаді глави держави найдовше чинних глав держав Євразії (за винятком деяких монархів та Вищого керівника Ірану) — 28 років.

Згідно з оцінками багатьох дослідників, Олександр Лукашенко встановив у Білорусії авторитарний режим правління (з використанням адміністративного ресурсу на виборах, репресіями проти противників режиму, обмеженнями свободи ЗМІ тощо)[10]. Сам політик неодноразово визнавав авторитарність свого правления[11][12]. У 2021 році Центр з дослідження корупції та організованої злочинності назвав Лукашенка людиною року в галузі організованої злочинності та корупції[13].

Оставить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *